Рушники на смерть

Величезну ритуальну роль в╕д╕грають рушники у поховальних ╕ поминальних обрядах. Поховальний обряд ╓ символом переходу людини в ╕нший св╕т. Рушник символ╕зу╓ дорогу життя, де початок - це народження, к╕нець - завершення житт╓вого шляху. За звича╓м старш╕ люди заздалег╕дь готують рушники та вбрання соб╕ "на смерть". У деяких селах похоронн╕ рушники виготовлялися одн╕╓ю майстринею на все село.

Як знак жалоби рушник вив╕шують на воротях або у в╕кнах хати, де ╓ померлий. За звича╓м його т╕ло обмивають ╕ витирають рушником. ╤нод╕ рушниками накривали т╕ло неб╕жчика, або клали п╕д ноги. Неодружену молодь ховають у вес╕льному вбранн╕, складовою частиною якого також ╓ рушник.

Часто перев'язувади рушником корогви, хрести, як╕ несли попереду похоронно╖ процес╕╖. В╕з, на якому везли домовину, встеляли рушником або килимом. Домовину також прикривали рушником, на як╕й клали хл╕б.

За звича╓и давн╕ше опускали домовину до ями на довгих (до 12 м) рушниках або на полотн╕. П╕зн╕ше стали спускати на мотузках.

Тих, хто несе хреста, корогви, в╕ко й домовину, пов'язують хусточками або рушниками, як╕ залишаються учасникам процес╕╖. Копачам також дають хустки або рушники. Н╕кому х тих. хто допомагаю на похорон╕, не платять гр╕шми. П╕сля похорону учасники поминального об╕ду обов'язково миють руки ╕ витирають ╖х рушником.

Намогильний хрест, особливо на похованн╕ хлопця, також перев'язують рушником. Звичай в╕шати рушник на хрест найб╕льше збер╕гля на Пол╕сс╕ ╕ в Карпатах. Зняти рушник з хреста на цвинтар╕ або при дороз╕ вважа╓ться за тяжкий гр╕х. Найчаст╕ше рушники пов'язують на хрести у поминальн╕ дн╕.

Звичай велить на трет╕й, дев'ятий, сороковий день п╕сля поховання, а також через р╕к пров╕дувати пок╕йних, розкладати на могилах рушники з поминальними стравами. Ц╕ рушники не забирають - вони лишаються на могил╕, поки не зотл╕ють.